Я збираю по краплинам
Своє життя,
Свої любов і ніжність
Щоб не пропасти, не загубитись,
У вирії буття,
Сумного і непередбачуваного,
Як злет у небо чорного вороння,
Перед дощем чи снігопадом,
Пророкуючи негоду чи віхолу,
Кричать у небі темному,
Сповіщаючи нам про те,
Що колись буде,
У глибині душі я відчуваю
Небезпеку, тривогу,
Але ненадовго,
Бо нагнітання зміниться,
Тим, що має статися,
Що задумано
Природою,
Смерть пройде поряд, мимо,
Ще зовсім не час,
Складати хустки на гробки,
Втішаймося,
Бо попереду нові здобутки на краплі...
Дощ пройде чи снігопад зупиниться
І небо проясніє,
І сонце визирне з проблиском надії.
