Як страшно усвідомити журбу
Вона тебе калічить зсередини
І тихо проливає кров твою
Не визначивши навіть і провини
За що, коли і як, чому...?
Як тяжко усвідомити журбу
Коли усе навколо завмирає
А серце рветься, мов скажена зграя.
На волю, та куди іти йому?
Усе навколо й так заполонила
Незнана тиша, що кричати почала
І крик той, наче відгомін провини
За те, що зберегти ти не змогла!