Я виключила світло
І п’ю печальну тишу.
Мороз малює вікна,
А думка вірші пише.
Здригається мобільний,
Розбуджує свідомість.
Твій голос лине ніжний.
Тебе карає совість.
Слова дібрать не в змозі...
А, може, і не варто...
Ми так з тобою схожі -
На серце ставим варту.
Твої слова даремні.
Давай помовчим разом,
Думки схова непевні,
Забувши всі образи.