Нависло небо. Темні хмари.
Ліси по гнізда у воді...
Вночі розгулюють примари,
Повії ходять молоді.
Наділа нічка чорні штори,
Запашно хилиться бур’ян,
І зачинились всі затвори,
Не спить хозяїн, як кажан...
Неначе світ перевернувся
І небо тріснуло, як скло...
Аж місяць в хмарах, бач, здригнувся,
Немовби жаром обпекло.
І пурхнув крук із горла ночі,
Виносить відьма рогачі...
Там котяться клубки урочі
І плачуть в п’ятницю сичі!
