Чуточку щастя навік подарила мені,
І які ж стали прекрасні ці дні.
Серце поцілила Амура стріла,
Незабутня мить це була,
Святий Валентин зачарував моє серце,
І воно стало пекуче, неначе з перцем.
Я так люблю її, а вона?
Забулась і втекла як весна.
В серці знову воює війна,
Це все винувата вона.
Такі бурхливі зриви в нім,
Це продовжується в тиждень днів сім!
Але понад усе своє життя,
Люблю я такі почуття.
Хоч і біль вони приносять,
Інколи з ніг нас косять,
Але все одно це наше кохання,
І в ньому все наше бажання.
Так хочеться мені завжди,
Щоб ангел пари оберігав,
Щоб в сльозах не було нужди,
Щоб Валентин в них частіше бував!
Закохуйтесь пари, це ж так чудово,
Саме ж кохання – прекрасне слово.
Кохайте ти хто на це заслуговує,
Зелене світло тим, хто це пробує!
