Місяць світить у вікно
Я йому всміхаюся
І не знає він про те
Чому я звертаюся
Світить просто і не чує
Світить просто і не знає
Що мені так треба світла
Хоч краплину світла
Щоб побачила прекрасний
А не чорний світ.
Навкруги все посіріло
І таке буденне
Дай мені хоч промінь світла
Тільки так….таємно!
Хочу знову посміхнутись
Вранішньому сонці
І пройтися по травичці
Щоб ніхто не бачив!
І відчути подих вітру
Тихий шелест листя
І почати знову жити
В кольоровім світі
Ти почуй ж мене, коханий
Місяць ясноокий!
Подаруй мені хвилину
Щоб відчула вчасно
Коли можу я летіти
На зустріч прекраснім!
Подаруй та не карай
За моє дитинство
Подаруй та відпусти
У край цей привітний
Дай відчути мені казку
І щастя на волі.
Так, я прагну до свободи
У вільному полі.
Подаруй мені ще краплю
Кохання та ласки,
І відчуєш ти в мені
Що все це не марно!
І я знову відроджуся
У світлій подобі!
І подякую тобі
За зміну і долю!
І за те проміння світле
Скажу я спасибі
І за те, що ти повірив у мене
Так швидко!
Патріотка я віднині
Я дякую долі
І не зраджу тебе вітре
І сонця земного
Я кохаю Україну
До волі, до болю
Я кохаю її щиро
Тепер і навіки!
Я не зраджу Україну
Не продам нізащо!
Хай живе ж і процвітає
Батьківщина рідна!
Пам’ятай мене кохана
Пам’ятай дитину
Що змінила свою долю…
Люблю! Україно!!!!
