Якщо будеш мати час - поглянь на небо,
і знайди на сході найближчу до тебе зірку.
Якщо можеш - всміхнися!...так треба!
забери від душі зверхню мірку...
Я тоді буду в ролі Маленького принца.
І не буду з тобою поруч,
І тому я кажу: Усміхнися до зірки!
дивна річ ті небеснії зорі....
Їх мільйони..одна ж усміхнеться до тебе...
наче в відповідь сяйвом засяє...
пригорни її тінь ти очима до себе,
І повір,що в житті так буває...
бо Життя теж маленька казка....
Де усі у душі герої...
Де у кожного своя маска...
І свої безголосі зорі.
І, можливо, десь там - Планета...
Ще одне неповторне щастя!
І крізь дірку у небі проб*ється
Лишень промінь...зіркова казка....
І хай вчені собі шукають
Нові зорі на дні Галактики...
Хай вони собі розбивають
Цілий Світ на маленькі закутки...
Хай вони живуть поясненням
Про \"небесні тіла\" і \"сонце\"..
Хай складають важку мозаїку
Все питаючи когось \"що це\"...
Та для них зорі просто світила,
Що ніколи нічого не скажуть....
Ти ж дивися на небо правдиво.
Зорі тобі все підкажуть....
Я б хотіла зустріти Маленького принца...
Він багато знає про зорі....
І тому кажу: Усміхнися,
Як побачиш зіркове море!..
