Чорна, біла, чорна, біла.
А я б їх кількість не лічила,
Бо це сорока сизокрила,
пір'їни свої що зронила.
Чорна, біла, чорна, біла.
І смуги зебри почергово
Так тягнуться цілу дорогу.
Топтатись я по них посміла.
Чорна, біла, чорна, біла.
Як мелодійно оповила,
Своїми нотами зігріла
Та клавіша роялю, біла.
Чорна, біла, чорна, біла.
Лишилася одна хвилина
Такого полосатого життя...
...і знову біла полоса)