У тебе під нігтями білі хмари,
Бо ти що є сили дерешся на небо.
Ти навіть вночі не вмикаєш фари,
Бо шосе пусте і тобі це не треба.
Ти їдеш шукати прекрасне у всьому,
Що може й не може бути прекрасним.
Червоним вином ти тамуєш втому
Від світу, що є примітивним і ясним.
Ти знаєш, що час не іде без зупину,
А спогади й жалощі просто не модні.
Ти знаєш, що знаєш, як плачуть дельфіни,
Коли їх серця безнадійно холодні.
Ти впевнена точно, з блакитної крові
Збудована людям єдина святиня,
У ній дивний спокій, відсутність любові –
Все як подобає тобі, як Графині.
Красиво!!!
