Ти пішов...
Там,напевно,не завжди мережа.
Там за розкладом наші дзвінки.
...а у споминах зустрічі перші,
Перший теплої дотик руки.
Ти пішов.Сльози вже не поможуть.
Не помер-чи ж для мене живий?
Так,мене пререконував кожен:
"Ти подзвони...чи хоча б напиши..."
ПодзвонЮ...і щО скАжу?"Все знову"?
Може,"Шкода минулих стрічань"?
Та...мені відібрало би мову,
Стільки б зразу з"явилось бажань.
Не дзвонила.Я знала-намарно...
Почуття вже,напевно,не ті.
...і сьогодні прокинулась зранку,
Й не змогла відпустити свій біль...
Ти пішов.ммс в телефоні.
Крапля ще не сухих почуттів...
Пам"ятаєш-долоня в долоні?
Пам"ятаєш-для двох тільки світ?
Вечір.Тости гучні всі кричали,
Щоб за рік повернувся сюди.
Обіцяли дзвонити...писати...
Добре знали-навряд чи завжди...
Твої очі.І руки.І губи
Пам"ятатиму завжди.Повір.
Щастя ти моє вічне.І згуба.
І душа,проколота до дір...
