«Що то, дідусю, націоналізм?» -
Спитав я діда в садку біля груші -
«Бо, кажуть, таке саме як фашизм.
А я не знаю,та й цікаво дуже!»
«То важко пояснити» - каже дід.
«Та постараюсь якось роз*яснити.
Дивись в садку і сливи, і горіх,
І яблуні, і вишні в оксамиті!
Та кожне деревце росте собі
І не мішає другому родити,
І кожне плід виношує в собі
Інакший, як в сусіднім древі-вітті.
Хоча й цвіте в однаковій порі,
Й ті самі бджоли запиляють разом -
Та кожне деревце, мов в чудо-грі,
Лишається, ким і було одразу!
А там росте (он бачиш?) терен-кущ
І все йому замало в світі місця,
Весь час залазить на кремезний дуб
І до садку приблизитись спішиться.
Ото, внучатку, так воно в житті:
Ми - українці, там оно поляки,
І кожен має мову, звичаї святі,
Свою історію, міста, в нас Львів - в них Краків.
Але живемо дружно напрочуд,
Хоча колись потроху і сварились,
Бо знаєм українцю бути тут,
Ну а поляки там, де народились.
А от фашизм - то терену кущі,
Що хочуть заграбастать все довкола,
Себе лиш звеличають від душі
І вседозвілля прикривають Богом!
Друже,вірите-злякався,Що я Тереном назвався.Та колючки маю,брате,І, як стануть убивати,Роздеру до крові цівки...Я -з поліської ТЕРНІВКИ!Бо,як каже пан Верба,Захищатись-не ганьба...
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Правду кажете, земляче!
Коли серце є гаряче,
коли в серці тім Вітчизна -
то ще рано править тризну!
Щодо терену, дружище,
то так ненарошно вийшло,
є ж колюки хижі в полі
й терен-цвіт, що славить волю!
