Я буду сильна - сумніву не май,
в кулак зімкну останній подих віри.
На мене ще хвилинку зачекай, -
вдивляючись в моє голодне тіло.
Я не мину, - залишусь назавжди,
щоб п́апороттю в тобі вкоренитись,
і спрагу втамувати до води,
і знову дати миті зупинитись.
Усім скажу, що зараз ще не час
тобою вгамувати божевілля,
і завтра щось з'єднати зможе нас,
бо я тобі себе усю відкрила.
Терпінням переповнюся. Бодай
усі мене запевнять в розрахунку.
Я буду сильна - сумніву не май
і дай мені твого упитись трунку.
Летітиму над прірвою, ущерть
тобою наливаючись по вінця.
І, мабуть, нездоланна тільки смерть,
що стала на дорозі сильній жінці.
якщо ти розумієш що дуже того хочеш - то краще повернути назад поки не пізно... якщо тобі просто його або себе шкода... то ні кроку не роби... буде тільки гірше
Halyna відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за консультацію Якби усе тільки від мене залежало.
я знаю що це таке... повір всьому свій час... в більшості випадків з покон віків ті кого ми любимо рано чи пізно оцінюють ці почуття, правда переважно тоді коли вже нічого не повернути... але на сто відсотків після кожної сірої полоси іде світла... головне не прогавити її а повернути на ній і піти вздовж її а не поперек
Halyna відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так і буде, надіюся. Якщо я лиш не захочу повернути назад.
тебе я впізав.. але і сама задумайся якщо ти так чуттєво пишеш не присвячуючи вірш нікому то як ти тоді писатимеш якщо в тебе дійсно будуть такі почуття...
Halyna відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00