Кохана!
Холєра, що температура
Як коньюктура ринку
підвищилася, дура.
Про що ти думаєш,
Коли лежиш під моїм деревом?
Чи се не ти? – То я зі своїм маревом
Видовбую з легень
Покору та повинну хтивість
Та миле мило
Підвищенна чутливість
На мильну милість.
Пробуджує твій голос крізь фіранки
По джалізовій рурі…
Сніданки, ранки, ранкові вавки,
Тепленькі тапки, в них кігтики і лапки
Моєї мавки
Чашка кавки, кульочок хавки.
Все в рифму йолкі-палки.
…В мені як п`єса розігралось.
-А по джазовій рурі теж не зле.
І моє Я не Я таке верзе,
Що соромно усім: сумній бабусі
Купі туристів, водію в маршрутнім бусі
До твого дому що із гір мене везе.
Прийду, поп’ю з твоїх долонь цілющу воду,
По класиці, не в ідіотську моду
Красивих слів, надмірностей
Блатних хімічних ліків,
Синтетики естетики,
Тупих формальних бзіків.
Я просто обійму
й термометр
розб`ється в друзки.
