. Мое сердце остановилось...
Отдышалось немного... И снова пошло...
СПЛИН "Мое сердце"
Не дратуй мене, мій міокард,
Бо сьогодні я злий, як ніколи!
Все, що бачу і чую довкола
Гнів підсилюють мій у стократ!
Не сміши мене, мій міокард.
Не смішні твої жарти ніколи.
Сам я майстер робити “приколи”,
Коли з’явиться в мене азарт.
Не дивуй мене, мій міокард.
Ти сьогодні такий, як ніколи.
Чи твій кінь загубив десь підкови,
Чи колода із мічених карт…
Не хвилюй мене, мій міокард, –
Я сьогодні слабий, як ніколи,
Але ліки, бальзами уколи –
Не для мене. Я того не варт.
Не вбивай мене, мій міокард.
Я сьогодні старий, як ніколи,
Але свічки, молитви, ікони –
Це скоріше нагадує жарт…
19.05.05 р. Corvin
ех, ці земні скафандри!літати б необтяжуючи себе тканиною тіла!люблю це сарказм!
але водночас серйощний вірш!!!з тобою проблеми і не проблеми)))найбільше сподобалось"Не дратуй мене, мій міокард,"я теж так люблю казати!але глобаліність останнього катрена в мені чомусь заболів!Не хворій! бережи серце!
Corvin відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так... Вірш написався, коли серце раптом кольнуло (в 26 років!) Відтоді я забув про нього... Може вмерло ?
Дякую, Ласунко...
Чомусь уявив себе в безмежній, навіть не знаю безкрайності, герой закривши очі однотонним голосом веде діалог із серцем..саме слово ``міокард`` нагадує що людина просто смертна оболонка, або наразі..На відміну від серця, що більш емоційно передає слова, навпаки.
Дуже сподобалось
Corvin відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мабуть, ви прониклись і найкраще за всіх відчули цей вірш.... ну може тільки голос не зовсім однотонний ...
Дякую щиро!
безкрайності, герой закривши очі однотонним голосом веде діалог із серцем..саме слово ``міокард`` нагадує що людина просто смертна оболонка, або наразі..На відміну від серця, що більш емоційно передає слова, навпаки.
