На вулиці так тепло і приємно,
Все у кольорах, та все таки даремно.
Мені нема від чого тут сховатись,
В середині у грудях щось стискає.
Коли я бачу біля тебе твого хлопця,
Який тебе так ніжно обнімає.
Твої вуста, твої долоні він тримає,
В такі моменти і життя в мені згасає!
Я наче дерево, що листя осипає,
Хоча на вулиці лише початок літа.
Я джерело, що стрімко висихає,
Коли дощить, і бурчить вода у ріках.
Я хочу випити води яка лікує,
Тої води яка дасть змогу все забути.
Як інший хлопець кожний день тебе цілує
І кожний день тебе щоранку приголубить.
́́
