Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Самотнє янголя: Інша сторона смерті… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Аліна Шевчук, 24.07.2010 - 18:16
Господи..! В мене мороз по шкірі від цього і легенький шок. Чому ж стільки песимізму? Не треба так..! Ти ж ще зовсім юна! Повір, ще рано думати про смерть. В тебе для неї буде ціла вічність! Більше оптимізму!!) Світлий сонет Як пощастило дівчині в сімнадцять, в сімнадцять гарних, неповторних літ! Ти не дивись, що дівчинка сумна ця. Вона ридає, але все як слід. Вона росте ще, завтра буде вищенька. Але печаль приходить завчасу. Це ще не сльози – це квітуча вишенька, що на світанку струшує росу. Вона в житті зіткнулась з неприємістю: хлопчина їй не відповів взаємністю. І то чому: бо любить іншу дівчину, а вірність має душу неподільчиву. Ти не дивись, що дівчинка сумна ця. Як пощастило дівчинці в сімнадцять! Л. Костенко Радченко, 24.07.2010 - 17:59
А що могло трапитись, що пишуться такі вірші? У мене питання: Ви ні рими, ані ритму не дотримуєтесь? Це навмисне? А що за подарунок лежить, закопаний в полі і гниє в німій труні.Німа труна, а що є труна, яка розмовляє? Пробач.Хочеться почитати вірші більш веселіші.Без образи, будь ласка.
Самотнє янголя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Була в житті така подія, що спонукнула до написання такого вірша, ритм і рима навмисно. цей вірш написаний одним поштовхом і паралельно з ходом думок , нажаль життя не тільки позитив...
Самотнє янголя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
не знаю, щось з середини нашіптує.
|
|
|