Ти наче буря увірвався до життя,
принісши мотлох і сміття,
і мирний спокій у душі забрав,
частинку серця назавжди украв.
Тебе люблю й ненавиджу водночас,
й для мене важко згадувати "нас".
А серце й досі ще стікає кров'ю,
невже оце звемо любов'ю?
Якщо ненависть і кохання віддаляє крок,
я, милий, дякую тобі за цей урок,
або хоча б за те, що щирий був
і швидко так мене забув.
