Візьми мене під ковдру ночі,
Де маячки зірок далеких
нам вкажуть шлях.
Розкрий для мене горизонти білі,
Ніким несписані сторінки.
Лиш дотиком крила...
Багаття розклади зігріти долю,
В долині щастя я станцюю
Танець. Танець вогню...
Бурштином спіниться пустеля,
Гаряча хвиля злиже самоту.
Кружляють пальці-змії,
Дракони пащі розкривають хижо
І рветься плоть жертовних гілок,
Тріщить у щелепах вогню.
Жери, ковтай облудну темінь,
Розстерзуй холод і печаль,
Мов злу і кривоногу шельму!
До ранку цей тривав двобій уперто,
Аж доки кімоно пробудженої гейші
Не впало з шурхотом до ніг...
З-під вій дивились очі темні. А шепіт -
Дарований з небес сувій тепла,
Знов сили надавав і певність...
... шовкові крила доторкнулись знову...
25.08.2010р.
