В нічному небі видно дві зорі:
Одна – горить яскраво та палає,
А друга – ледь жевріє угорі,
Потрохи біля першої згасає.
Ясна зоря милує око нам –
І хочемо на неї подивитись,
А та, що гасне – з боку, так десь там…
Не буде скоро з часом вже світитись.
Палаюча – всім світить уночі,
Дороговказною для нас буває,
А інша – ледь видніється вгорі,
Здається, користі у ній немає.
Та знають старші люди цю зорю,
Ще здавна багатьом вона світила,
Її всі помічали як ясну,
Яка своїм паланням всім служила.
Коли не було ліхтарів та ламп,
Вона на допомогу поспішала.
Дорогу вказувала чумакам,
Ще звечора люб’язно всіх вітала.
І завдяки колись ясній зорі,
Подорожуючі свій шлях справляли,
Пройшли дороги довгі та складні,
Мети жаданої так досягали.
Пройшов вже зоряний далекий час,
Хоча на картах ця зоря буває,
Але вогонь її вже майже згас,
Тепер нова зоря усім палає.
10.09.2010р.
.gif)
