* * *
Від пожитку до вжитку
Через попит на герць
Я у цім гуртожитку
Уживаюсь на смерть.
Звик до спільної кухні
Перекислих думок.
То сміюся на кутні,
То шукаю куток.
А то раптом знічев\'я
Вріжу правди ковток
До кишок почерев\'я
Чи до братських кісток.
Можу ще осідлати
Того коника, що
Мені лишила мати
Від панельок хрущоб.
Він з відбитим копитом
І підбитим крилом.
Не женеться за вітром,
А несе напролом.
Їсть вівсянку і моркву,
П\'є пекельний напій.
Кривить іноді морду,
Хоч душею - прямий.
Я із ним напідпитку -
Як володар кілець.
Від пожитку до вжитку.
Через попит на герць.́́
