Здригнеться комаха в липкій павутині
Нап"ються роси цвіркуни
І сонце, що сходить з долоні дитини
Зігріє, мабуть, півземлі.
І серце заграє віднайденим щастям
Що досі в тобі не було
Та радість від нього, як після причастя
Як перший цілунок в чоло.
І світ весь для тебе, а значить й для його
Малого, як крапля життя
Якого не стало, яке тихим болем
Всередині вічно луна.
І хмари на небі, і піна у каві
Неначе малі завитки
Всміхнуться до мене і слідом зникають
Опісля німого "прости"...
