Фортепіанна видумка гостросюжетна
Розщеплює мій мозок на шматки
Разом із цим дощем безжальним
Збира в калюжу болісні думки
Думки про цю суіцидальну казку
Що ти наважився демонструвати
Напевно це мені така подяка
Вгамуйся. Треба ж серце мати
Акорди всі зібравши в купу
Спостерігаєш за їх настроєм в рядку
Не передбачивши мінор у коді
Я реперезую прозу - De javu
Напевно, хтось так зло пошуткувавши
Натиснули на клавішу Replay
І всі мої недавні співчування
Знов відвернулися від дорогих мені людей
Невже мені не час закінчити тортури
Оці безжалісні, в яких гублюсь я кожну ніч?
І не дізнавшись справжніх і вагомих цілей
Не зможу я обгрунтувати в чому річ.
Стомившись вже усе перебирати,
Не знаючи чим вгамувати біль
Я все ж не проти ще помандрувати
В фортепіанній ліриці своїй
Мені здається, що я чужа людина
У пошуках корисних і нових бажань
Кудись дівалася моя цікавість
І перетягує вагома недостача знань
Я сподіваюся, все стане на свої кордони
Охопить справжні мрії в почуттях
А всі нові історії й переживання
Ви зможете читати у нових віршах
Vale ́́