Зайшов в кімнату,
увімкнув ліхтар,
Нічо живого не побачив...
Лише, висить під стелею кажан..
Він тут один,
нажаль не зрячий...
Зате на скільки в ньому
чіткий слух!
Він ритм і такт
всім тілом відчуває!
Але лінівий він...
червивий в ньому дух...
Створити справжність,
лінь не дозволяє...
Він не боїться темряви і мряки,
Своєї темряви,
і мряки свого слова,
Він в ній літає,
й забиває баки,
Що в нього вірш...
хоча це проза.
Гола.
