-Привіт, привіт… Алоо!
Можеш? Чуєш ? Я тут, я тут…
- А в мене за вікном кіно...
- Яке?
- Не знаю,-
Доволі дивне і німе воно…
-А знаєш,знаєш,-
Дощі (не новина)…і мерзнуть руки,
І у лице мені жбурляє
Листи пожовклі
Осінь - сука…
-Ну як ти , як ти?
-Усе нормально, хіба що-
Знаєш, ГНГ і ГРВІ…
Без змін… на краще…
-А на душі?
-:)Три рази натще…
-Ало, алоо...Де ти?
-Там, де зруйновано мости,
Немає назви в мого міста
Сюди доходять тільки сни,
Аа... На ноуті у мене - Vista…
-А знаш, знаєш…
Вже на вулицях зачинені кафе,
Моїх дзвінків ніхто не жде,
І не сиджу у «Paradise»,
І більше в літо вже не йде
Щасливий, сонячний трамвай…
-А що тобі сниться?
-Який там сон,
Та так… якась дурня…
Як смажила картоплю,
А по FM
Візбор співав: "Ты у меня одна…"
-А що ти робиш вечорами?
-Оце питання «на засипку…»
-Чого мовчиш?,
Чого принишкла?
-Бракує речень,
Слів і літер…
-Алоо… Причулось... Просто вітер…
Дякую, Ляля. Це справді так! А поки що, на папері - недозрілі до звуку слова, а може просто вітер їх надніс??? 
Щиро, Лана.
