Я не вітер бо я не літаю
Я не дощ бо я сліз вже не маю ,
Я не сніг, що паде на нас з неба,
І не сонце бо променів треба,
Я не хмара бо не пливу,
І не море ,бо в хвилях живу.
Я не пташка бо я не співаю.
Не голубка бо крил я не маю.
Але так би хотілось літати ,
І дивитись на все з висоти ,
бути морем ,щоб хвилю чекати ,
І вливатись у неї дощем.
Потім сонечком вийти з за хмари,
І повіяти з виром вітрів .
Та посипатись снігом із неба
І нспівувать пісню птахів.