Я прокинулась від того,що сум холодними пальцями схопив мене за шию. В іншій кімнаті ти всіма можливими способами добивав наше щастя, думаючи,що я сплю і нічого не помічаю. Помилився, буває. Я кинула подушку в лице твоїм гордощам, надіючись, що більш ніж 3 хвилини без кисню вони не витримають. Накинула на плечі халат і пішла на кухню- готувати сніданок. Ти теж поплентався за мною. Привітався, сказав,що я сьогодні дуже гарна, одягнувся, поцілував мене, і пнув на останок напівмертву совість у кутку,пішов на роботу.
Подружнє життя захоплювало. Я пройшлася по кімнатам, розбризкуючі парфуми,щоб не було чути запаху зради, та також пішла на роботу.
Вечір. Ти повернувся, впав на диван та увімкнув телевізор.Я, зайшла до кімнати, спитала, як справи на роботі, чи не хочеш їсти. Ти кивнув головою, навіть не відводічи погляд від екрану. Я пішла на кухню, повернулась з тарілкою ароматної їжі.Посміхнувшись, вилила тобі на голову томатний сік та накрутила на вуха спагетті. Ти люб'язно попросив у мене брудну тарілку та запустив її у стіну.
Потім ми лягли спати, побажавши один одному солодких снів, і обнялися кожен зі своїм коханням. Ти обережно накрив ковдрою дівчину з фанатичним блиском в очах на ім'я "Слава",а я міцно притиснулась до зелених американських президентів та поцілувала доларові знаки. Кожен мав те,що хотів.Кожен був щасливий у "довгому" та "міцному" шлюбі.
