Мрії роблять нас добрішими, щирішими іноді по-дитячому наївними. Завдяки мріям ми продовжуємо жити. Саме вони змушують нас забути про реальність і поринути у свій власний світ так би мовити відредагований. Той світ в якому немає розчарувань і поразок, горя і смутку, несправедливості і жорстокості. У ньому панують найприємніші моменти нашого минулого і солодкі мрії про майбутнє. Шкода, що не можна відтворити це в реальному світі.
Не кожен зможе після всіх життєвих поневірянь залишити в своєму серці хоча б крихту від тієї довірливості, щирості, мрійливості, що були з ним від народження. Бути людиною – це дійсно тяжка праця.Залишитися собою серед впевнених в собі істот, які вважають себе за людей. Вони є провідними акторами в своєму «театрі ляльок», де ставлять цинічні й жорстокі п’єси. Ці створіння нізащо в світі, окрім грошей, звісно, не знімуть своєї маски. Для чого вони це роблять? Щоб піднятися вгору по кар’єрних сходинках, щоб отримати більше привілеїв у цьому житті, щоб заробити більше грошей, та понад усе вони прагнуть аби всі оті моралісти і правдолюби, нарешті знімали перед ними «капелюх пошани». Гірко і сумно думати про такі речі, але така вже реальність, відмінна від того відредагованого світу. В ній рідко трапляються дива, але вони є. Вони змушують всіх нас незалежно від віку, статі чи соціального статусу мріяти і вірити, знати, що диво станеться і в нашому житті.
Ось дві сили, дію яких науковцям всього світу ніколи не пояснити, бо вони йдуть з глибин душі людської – віра і мрія. Люди, що вірять мають мужність і силу показати отим «акторам», що вона, та віра, рятує їх від смутку і розпачу, що іноді беруть свій гнітючий верх.
Наше життя не завжди справедливе, та воно завжди намагається урівняти розрив між мріями і розчаруваннями, між вірою і зневірою, між поржнечею в душі і щастям, що виблискує в очах… Заради мрії багато хто здатен на вчинок, та здійснення чужої мрії, тії, що втратила свою віру, але варта сотень інших, заслуговує на подвиг. І нехай доля жорстоко б’є тих хто сперечається з її непорушними законами є ті сміливці, що кинуть останні сили задля здійснення чужої мрії і це не може не захоплювати. Я радію і тішусь з того, що є тисячі таких чудових людей, тих, що мають в серці добро, що роблять оточуючих щасливими і змушують їх мріяти і вірити, щодня, з року в рік допомагати іншим у здійсненні їх мрій. Доки є такі люди наш світ, наше життя завжди будуть прекрасними, а доля буде прихильна!
Дивовижний, захоплюючий твір.. менi дуже сподобався.. ти дуже точно зобразила мрія.. надію.. любов.. добро... побільше б таких щирих поетів!! Я також дуже часто люблю тікати від реальності і суєти в той дивний, але такий ніжний, приємний і чудесний світ мрії.. де панує справедливість, кохання, добро, розуміння, де ніколи не вмирає надія і сподівання... люблю мріяти.. хоч це менi заважає жити в реальному світі, хвилі мрій часто розбиваються о скелі реальності й жорстокості.. сумно.., та це правда життя.. яку ми не в змозі змінити....
