У світ родилася людина,
Мале, беззахисне дитя,
З’явилася під небом синім,
Щоби прожить своє життя.
А перед нею дві дороги,
Два ще не пройдені шляхи:
Один із них веде до Бога,
А інший – вводить у гріхи.
і доведеться обирати
Поміж добром і злом в житті…
О, як же легко заблукати
Їй буде в хвилях марноти.
Життя нераз ударить в спину,
І приласкає теж нераз…
Та Бог подарував людині
Ось цей дорогоцінний час,
Щоби жила вона щасливо,
І доброю в житті була,
Щоб серце Господу відкрила,
І відділилася від зла.
Куди ж лежить її дорога?
Як проживе вона життя?
Що принесе у світ нового?
Яким буде її буття?
Ми ще не знаємо… Побачим,
Коли людина підросте,
І тут, під сонечком гарячим,
Вона притулок свій знайде.
Як всі, научиться ходити,
Стояти твердо на ногах;
Вона навчиться говорити,
І обере свій власний шлях.
Піде навчатися до школи,
Опісля школи ж в інститут…
А хто ж куватиме їй долю:
Сама, чи небеса скують?
А потім буде працювати,
Й турбот наповниться життя,
Щоб для дітей своїх надбати
Щасливе, добре майбуття.
І проживе життя людина,
Зі світу знову відійде,
І тіло ляже в домовину…
А де ж душа її буде?
Як хочеться, щоб ця людина,
Яка у білий світ прийшла,
Проживши це життя єдине,
Із Господом свій мир знайшла.
Як хочеться, щоби обрала
Вона стежиноньку вузьку,
Щоб у житті та й не блукала,
І не тонула у гріху.
І коли час прийде відходу,
Полинула на Небеса,
Де не існує непогоди,
А вічне щастя і краса.
Але людина обирає,
Яким же шляхом їй іти
Сама; сама в життя вступає
Щоби самій свій шлях пройти.
Родилася у світ людина,
Щоби прожить своє життя…
ID:
238366
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 02.02.2011 08:59:32
© дата внесення змiн: 02.02.2011 08:59:32
автор: Богуслав
Вкажіть причину вашої скарги
|
