Із Батьківщини грудочка землі –
Її до свого серця прикладу…
Й тоді, коли дерева всі в імлі,
З теплом в душі шляхами я піду.
Мій оберіг, мій славний амулет,
Він захистить від лиха, зла мене…
Хоч не спинить часу невпинний лет,
На батьківський поріг на мить верне.
Є дивні чари в грудочці землі,
Що з Батьківщини милої візьму…
Бо все ж найкраще в хаті у селі,
Аніж в хоромах в місті одному.
Здавалося б : простісінька земля,
Нічого незвичайного нема…
Та, як на неї подивлюся я –
То літо на душі, а не зима!..
Із Батьківщини грудочка землі –
Її до свого серця прикладу…
Забуду я печалі і жалі,
І до хатини стежкою піду…
Грудочка рідної землі завжди зігріє на чужині і захистить від біди! Багато людей рідну серцю землю носять із собою, я це бачив і знаю. Дуже гарно написано!
АнГеЛіНа відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00