Я пішла за тобою, неначе у дим,
В сіру імлу, де панує печаль.
Я пішла за тобою, стрибнула у вир.
Питаєш чому? Я кохаю, на жаль.
Та ніколи в очах-безоднях
Не побачу й вогник надій.
Гірка правда в устах холодних
Я не та, хто потрібен тобі.
Не сумуй, ми знайдемо вихід.
Покладись, я тебе не впущу,
Лиш довірся – розтане крига...
Небо падає? Я зловлю!
Я піду за тобою у інші світи
Просто скажи, де для тебе є рай.
Я врятую тебе від обіймів зими.
Тільки, молю, не згасай...
