Таке життя і ми у ньому,
від сонця і до місяця, і
день за днем по колу
підкорюємо все нові
вершини знову.
Можливо, ми лише актори
і треба грати якусь роль.
За нами дивляться на
сцену чи вмієм грати ми,
чи ні, а ми живем у світі
цьому, літаєм, падаєм,
пливем.
Вони все бачать і все
чують, і на балконі високо
сидять, сміються, плачуть
і кричать.
Зі сцени можем ми піти,
але останні кроки будуть
це в житті.
Забули ми, що лиш актори,
таке життя, і ми у ньому.
