Чому думки
Лягають на папір
Такі смутні
Важкі
Печаль
Що серце обійма
Звідки вона?
Гірка кава
З коньяком
До неї б сигарету
І все разом
Утворить
Відповідну атмосферу
Вдаваного спокою
Такого
Що серце тугою
Обіймає
Залізним обручем
Стискає
І вже не відпускає
Ті двоє
Що сидять обабіч мене
Чи випадковість це
В моїм житті?
Чи так і має бути?
Я тут, а ти
Десь там
Усе –
Наперекір нам
Не судилось
Та чи можна
Так казати
Навіщо тоді
Кохати
Хвилююсь
Як дитина
Що зробила збитки
Обірвались нитки
Що повязували нас
Прийшов той час
А може й не прийшов
А може
Це лише початок
І серед безліч
Згадок
А бачу образ
Твій і все
Зникає
Лиш твоє лице
Я бачу і
В очах темніє
Вечоріє
Світає
День новий
Настає
Тебе немає
Немає і мене
Я доживу
Останні ці хвилини
Буду щасливою
Бо знаю
Що ти мене
Чекаєш там
На зло усім
На радість нам
Таким щасливим
Й безтурботним...
Я доживаю ці хвилини
Життя згасає
Вже темніє
Зникає все
Чоніє
Зникає
Зникаю я....
мммм а тебе можна смакувати))
