Вже двадцять п’ять у далеч відійшли,
Здається, наче це було ще вчора,
Коли спішили на уроки ми,
Вивчали теорему Піфагора.
Часи далекі в пам’яті живуть
Дзвінкі, шумні, дитячі та буремні,
Де з кожним днем мудріли ми чуть-чуть,
Прийшли малі, а відійшли кремезні.
У тих часах становлення пройшли,
Де нам любов до знань давала школа.
У ній навчались, формувались ми,
Там у царині знань знайшлась опора.
Шкільна пора – зростання час, що згас,
Минув швиденько, наче непомітно.
У школі вчителі навчали нас,
Ми їм за це вклоняємось привітно.
27.04.2011р.
