Чому ж ти так зробив?
Чому так я зробила?
Любов ще не пішла,
А ми її згубили.
Ще серце рвалось ввись –
З тобою полетіти,
Та всі твої слова
Були, як чистий вітер.
Чому ти не сказав?
Чому ж я не спитала?
Хіба твоя душа
Від болю потерпала?
Хіба слова могли
так литись просто?
Слова такі ясні,
Немовби в простір.
Якщо ж ти зміг
Мене так враз забути,
То міг би ти
Так само повернути.
Сказати ті слова,
Що так і не почула.
Сказала тільки я,
Та ти їх не почувши,
Забув моє ім’я і значення минувше.