Кілька слів заплелися у діалог
Кілька поглядів мріями стали в мить
Кілька мрій й забуто вже все, що було
Лише ми, лише ми, лише ми
І одне на двох стало серцебиття
Один подих, і божевілля одне
Та в супутники тобі обрало життя
Не мене, не мене, не мене
ПРИСПІВ:
Де.? Ну де ж це ця межа?
І рідна і чужа
Так близько й так далеко
Хто? Дав правила ці гри?
Наклав на мрії грим
Забуть чому не легко?
Ти до мене знову приходиш у снах
Лише в них ми закохана пара
А в житті, що чужа від початку знав
Але марив, я марив, марив
Загубились поміж нездійснених мрій
Сліди по дорозі з зими до весни
Те що комусь кохання, для нас то гріх
Ну чому? Поясни? Поясни!
ПРИСПІВ:
Де.? Ну де ж це ця межа?
І рідна і чужа
Так близько й так далеко
Хто? Дав правила ці гри?
Наклав на мрії грим
Забуть чому не легко?
Так гарно і сумно... Все таки ти невиправний мрійник і романтик, таким і залишайся. Дуже хочу почути цю пісеньку, а не лише почитати, я впевнена, що вона буде просто супер.
MC_Yorick відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
хто зна - можливо і почуємо колись - я теж не проти
якщо одна мрiя на двох,значить не така Вона вже i чужа ,якщо звязуе лише уява,тодi де там вона рiдна. . .
MC_Yorick відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
є люди з якими досить поспілкуватись нетривалий час щоб відчути наскільки ви схожі в душі, хоч і абсолютно різні зовні, і в житті... Людей які думають так як ти, і хоча б у мріях та все ж живуть з тобою на одній хвилі варто вважати рідними - бо де як не в мріях ми чесні самі з собою, без лицемірства, без гри