Дві сигарета, одна запальничка,
Притуляємо до фільтра не значну дрібничку,
І І затягуєм вдвох судорожно, як вперше
Це буває не так часто, просто завше...
Легені приймають всю сигаретну недугу,
Клітини руйнуються в мізках, як туга
Все покровительно спомнено попелом,
Серце все бд*ється незайманим дотиком....
Я докурю, поставлю на блюдце чашку спід кави,
Дим сигарет зі смаком ментолу,
Їх не курю та їх любиш ти,
Тобі ще не час, рано ще йти.
Я б вічно дивилась, коли ти нищеш себе,
Я б милувалася б ще твоїми руками,,
Я дивлюся, як ти пестиш мене,
А попіл, як попіл надії.
Розвіється дим по повітрі кімнати,
Зникне твій чи мій страх,
Вже пізно тобій йти, завтра рано вставати,
Ляж біля оголеної моєї руки....
Мені теж це слово"цигарка" таке дике фееееее....
