Стоїш сама посеред широкої дороги...Навкруги літо....Легкий вітерець колише твоє волосся,сонце ніжно відбивається у твоїх очах.Десь чути лагідний шум струмка,такого прохолодного та прозорого.Проте в твоїх думках щось сумне і ти про це добре знаєш.Твої думки про нього,такого веселого та щасливого у цей час.А ти одна...Зовсім сама...Ніхто тебе не може зрозуміти.Тобі дуже сумно та самотньо.Ти всім серцем,усією душею хочеш бути поруч із ним,хоча знаєш,що цього ніколи не буде.А тим часом літо...Все таке зелене та красиве!Незабаром буде перший літній дощ,який змиє всі проплакані тобою сльози і все те,що пов'язувало тебе з ним...
