Бúстриці достúгли, пристигáвуть грéзна,
В бумбулькáх ся збúрать сила величезна.
Береся із сонця, із землі сятої,
Із води, із сúрця, із душі простої.
Тече життя корчом, пирúйде у жúли,
Вби душа співала, би ся серце бúло.
Позирáву в небо, як в зúркало чúстой,
Вижуся у ньому із любого міста,
Де бим не стояла, што бим не чинúла,
Та зúмля ми ліпша, што ня народúла,
Тот ми край миліший, де орав мій дідо,
Де умерла мамка, щи не дуже сíда,
Де сини май вищі уросли за нянька,
Де дрібні внучата схожувуть топанки.
Де ми родять щедро яблика й чиришні,
Де любов у всьому, што дає Всевишній.
бистриці - сливи
грезно - гроно
топанки - взуття
2009р.