http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270811
автор: Михайло Плосковітов
Гульвіса-дощ. Із хмари. Без адреси.
На нитках краплі звісились живі.
У ці часи гламурного прогресу –
позаздрив я нескошеній траві.
Липневий дощ вже не знімає стресу,
сентиментальність кине якорі,
а за вікном гойдаються берези
і миють ступні в замшевій корі.
Життя зашите, наче вікна в пластик,
а час підступно викрадає…щось.
Позаздрю я ще й горобцям криластим,
бо ж лебедів у місті не знайшлось.
Мов повростАли парасолі в плечі,
калюжі гонять бульбашок юрбу.
Дощ до вподоби лиш мені й малечі:
малечі – в радість, а мені – в журбу.
Я від дощу роблюся нетверезий.
хлюпкий асфальт, мов змокла сивина
Все миють й миють ступні дві берези.
Сентиментальність…в спогади лягла.
перевод...
Сентиментальность...
Гуляка - дождь.. Из туч... Без адреса.
На нитках капли свесились живые...
И в этот час гламурного прогресса
я позавидовал не скошенной траве.
Июльский дождь не снимет больше стрессы,
сентиментальность сбросит якоря,
А за окном колышутся берёзы
и моют ступни в замшевой коре.
Зашита жизнь, как окна в пластик,
Исподтишка сворует время что-то...
Я позавидую воробышкам крылатым,
ведь лебедей в пруду-то не нашлось.
Как будто зонтики врастали в плечи,
и лужи гнали пузырей толпу.
Дождь детям мил и мне, конечно..
Им, в радость, ну, а мне тоска.
Я от дождя хмелею и кажусь нетрезвым.
асфальт приник как взмокшие седины
Всё моют, моют ступни две берёзы
Сентиментальность... памятью её храню.
- дякую за вірш )..
.. 
Дякую... Згодна з Вами. Вірші у Михася гарні і дуже ліричні.. 
