Я не впадаю в божевілля,
Коли лишаюсь в самоті.
Плету серветки на дозвіллі,
Пишу поезії прості.
В сирі безлюдні кримські зими,
Лиш гостей стихне течія,
До мене в двері рвуться рими -
На них давно чекала я.
Летять у ціль, як кулі в лузу,
В рядки шикуючи слова.
Втішають оргіями Музи,
На каву зайде Муз, бува.
Ідеї кубляться вітристі,
Що тамувались до сих пір,
Й лягають літери намистом
На білий рисовий папір.
Аркадій Вакуленко (м. Сімферополь)
ПРИГОДА В НЕГОДУ
"Втішають оргіями музи,
На каву зайде Муз бува"
Галина Литовченко
Сиділа я одна в кімнаті,
Було так сумно на душі!
Не просто сумно,а в квадраті,
Бо третій день ідуть дощі!..
І раптом, – Боже! – до кімнати
Влітають Музи! Залюбки
Всі разом стали танцювати
І твісти модні,й гопаки...
Коли ж співанки почалися:
Попса,частівки,супер-блюз,
Тоді на разі і з’явився
Начальник Музів – Дядько Муз!
...Умить повилітали Музи
Хто в двері,дехто у вікно,
Як восени набридлі мухи,
Щоб не попасти під рядно!
...А я беру чарівну турку,
Бразильську каву кип’ячу
І поки Муз п`є кави кружку
Нові поезії строчу.
