Надходить осінь – золота пора,
Минає літо – із теплом прощання,
Піде до школи знову дітвора,
Щоби продовжити своє навчання.
Збігають будні світлі, гомінкі,
Коли вставало сонечко раненько,
І вечори вже трішечки сумні
Від того, що смеркається швиденько.
Пейзаж природи очно показав,
Хто як весною, літком постарався.
Врожай рясний у когось позростав,
А в іншого немає – лінувався.
У вирій линуть ластівки, шпаки,
Із жалем рідний край свій полишають.
Ворони тут – це віщуни зими:
Про сніг і холод нас попереджають.
Ще небагато часу перейде –
Дерева будуть в золотім убранні.
Кінець сезону – листя золоте,
Досягнення, отримане в чеканні.
Потішить нас недовго листя це –
Спаде від вітру та похолодання.
І шелестом звіщатиме про те,
Що йде зима, можливо навіть рання…
29.08.2010р.
Заворожує ! 
