Я так люблю
Її усмішку,
чарівні очі
і п'нкі вуста.
І ніжний сміх,
що прорізає тишу,
і дотик цей...
Яка ж Вона, яка...
Яка ж Вона
чарівна й щира,
яка ж Вона,
не знаю навіть
як сказать,
і наче зовсім
ще дитина,
але не можу
так назвать.
Така вся щира
і привітна,
душа компанії Вона,
і сяє незгасимим світлом,
неначе світиться душа.
Таку Її люблю і пам'ятаю,
такою я буду Її любить.
Таку Її я просто знаю,
і лиш з такою
хочу жить.
І хто б там що не говорив,
та я їм просто не повірю.
За Неї голову
готовий я зложить,
щоб тільки повернуть
Її довіру...