UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Галина Глина: Галина Глина про себе. - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Радченко, 04.10.2011 - 11:32
Пробачте, що Вас, шановна,я не зрозуміла.А ось ці рядки стосуються кожного, хто їх прочитає. Я й прочитала: цеГЛИНА упала тут багатьом на голову, погано що лише образна, краще б реальна насипало туди іще в дитинстві полову, але прибратися там праця мабуть марна І в попередньому коментареві Ви написали: і не тупцююся в своєму болоті. Це ж конкретно мені написано. І не думала писати Вам гадості, хотілося зрозуміти Вас і не більше.Жаль, що вийшов такий непотрібний нікому діалог. А.Б.В.Гість, 04.10.2011 - 11:25
ЛІРИКА КОХАННЯНайперше вчімося любити... Не протилежну стать, а всіх. Як можемо на світі жити Без справжніх і глибоких почуттів. Не будьмо скорі на поради Ще не почувши не судім. Хіба нас хтось уповноважив. Поставив вищим понад всіх? Докладно зважмо, дослідімо Свої найглибші почуття. Що нас веде у цьому світі: Богатство, слава, чи просте життя. Не підміняймо простоту простацтвом, Без розуміння, без поваги і без знань. Не станемо по справжньому щасливі, Не обминем погроз і зазіхань. Не задивляймось на кумирів легковажних. Вони, немов вогні, що блудять навмання. Не слухаймо байок продажних, Що всім отруюють життя. Всі добре знаємо про ціни: Де роздають безплатно сир. Ніхто задармо не годує... Лиш у трудяги буде мир! Нас обдурили гаслом непристойним, Що,ніби тільки млодим, Належить вимагати все й одразу,... Та що вони дадуть взамін? Нема світогляду, освіти... Набір окремих непридатних знань. Ми хоббі ставимо в основу, За марнотою йдемо без вагань. Надходить час, панує домінанта. Ведуть гормони у недобрий час. До справжнього життя ми не готові, Та вже кохання полонило нас. І ті, що нам книжки писали, Бо був папір, було перо, Самі любов не дослідили,... Кохання в блуд переросло! Як вдячні ми цнотливим, скромним, Що з ніжністю карбують почуття! І за межу пристойності не носять Сторін інтимних з власного життя. Галина Глина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Завеликий вірш як для комента. Дякую.
Радченко, 03.10.2011 - 20:42
Дуже "вдячна" Вам, що проживши немало, вперше взнаю, що я зла та й ще топчуся в свойому болоті. А я все життя думала, що батьки, чоловік, діти, онуки, друзі,робота, яку поважала і любила, мої вірші - це життя, а виявилося що це - болото. Пробачте, що була про себе іншої думки, чим Ви.
Галина Глина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви навмисно мені гадості пишете? Ви українську розумієте чи ні? В мене таке враження що я кажу одне а ви собі там дофантазовуєте інше. ЩЕ РАЗ КАЖУ: ПРОЧИТАЙТЕ УВАЖНО ПОПЕРЕДНЮ ВІДПОВІДЬ!!!!!!!!!!! Де я конкретно сказала, що пані Радченко тупцюється в своєму болоті, де це? А от ви мене образили першою, сказавши щзо я зла. Ви думали це вам з рук зійде, тому я вас і назвала злою, а якою може бути людина яка ображає без вагомих причин іншу називаючи її "злою", я думаю в цьому випадку я адекватно відповіла. Думаю ви зрозуміли свою помилку.
Радченко, 30.09.2011 - 18:09
Не щира, образлива, надумана "правда".Хто ж Вас так образив, що Ви такі злі на весь білий світ і на всих людей?  
Галина Глина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це ви злі, а я не зла, я добра. Я несу світло правди, а не тупцююся в своєму болоті.
А.Б.В.Гість, 29.09.2011 - 21:45
Це глина падає на нас часом,Та голову не варто підставляти. В нас з римою у дружбі не один, Але не хоче щось нове сказати. Бо глина - не простий предмет. Тосуміш всіх відомих елементів. І в тому суть, де взялись ми, Чому такі наївні всі і вперті! Галина Глина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ого який експромтище, класний. 
Наталя Данилюк, 27.09.2011 - 17:33
Якщо цеГлина упала на голову багатьом,значить вони тепер цеГЛИНІальні!   
Галина Глина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
проблема що час назад не повернути, вона ж їм упала до того як це слово виникло у моїй голові, отже вони просто як та дівчинка з анекдота що сміється.
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
Дякую
