щастя захотіла - в небо злетіла,
та його там не знайшла,
у низ глянула - пекло побачила,
палає усе там у вогні,
та й щастя на небі не знайшла,
усе в сльозах там та печалі,
серце заболіло, душа затремтіла
боляче дивитись на дітей своїх
Бога прошу розуму їм дати,
Та хіба мало він їм дав,
А вони на долю свою нарікають
життя своє марнують,
лише злобу в душі тримають
любові в серці не мають,
душу дияволу легко продадуть,
щоб славу й статок мати,
хіба це щастям назвати можна,
життям прекрасним
їм довподоби вчинки жорстокі
чи нестримні сльози
згоріти так вони в пеклі можуть
жити інакше не хочуть
