Що змушує людей страждати,
Втирати сльози з очей,
Пам'ять в серці зберігати
Й не спати багато ночей?
Щасливими бути і посміхатись,
Усе любити на землі,
В серці пристрасті оселитись
Й в душі панувати весні?
Кохання-то велика сила,
Яка не кожному дана.
Вона дарує тобі крила
І з легкістю творить дива.
Її не можна пояснити,
Лише відчути на собі.
Без неї неможливо жити,
Як без повітря,без води...
2.1)Щасливим бути,посміхатись
2.3)Та злим думкам не підкорятись(знаю,що переробив просто був ще варіант останнього слова "оселятись",але не зміг доречно відредагувати рядок)
А більше нарікань по суті й немає,хіба дрібні,котрі можна випустити із уваги.Не хочу щоб вважала самовпевненим фазаном,котрий дуже любить критикувати,це не так і сподіваюсь,що не тримаєш образи)))
Оля Оля відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не хвилюйся, критику тільки вітаю, адже це привід самовдосконалитися
Можна наприклад рядок:"Й не спати багато ночей?" змінити на "губитись в темряві ночей" мені здається так краще,а загалом є багато ньюансів,але не казатиму,щоб остаточно не засмутити)без образ?
Оля Оля відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Відверто і справедливо)Дуже ціную в людях чесність. З приводу зауважень скажу так, я не профі,я тільки навчаюся. Кожний написаний мною наступний вірш я намагаюся зробити кращим попереднього. Принаймні ставлю це собі за мету)
Маю правило, ніколи не перероблюю вірш так, як мені скажуть, готовий варіант принципово не переписую. Більш доречним буде просто вказати на помилки і різні нюанси, а я обов`язково допрацюю.