Ти навіжена
наче буря.
Неначе ураган
в тиху погоду.
Ти неочікувана
наче той метан,
неначе ртуть
опущена у воду.
То Ти від сміху
заливаєшся до сліз,
то з горя
душишся сльозами.
Непередбачувана
як би не хотів
Тебе я вивчити,
та все дарма.
В один момент
Ти ніжна і слухняна,
в наступний
злишся і лютуєш.
То наче зайченя
спокійна,
то наче лев
бунтуєш.
Тебе я вивчити
так і не зміг.
Ти завжди різна
хоч наче і одна.
То Ти муркочеш
як та кішка,
то рвеш
усе довкола
як пантера.
Ненавидиш
коли Тобі я дорікаю,
та слухаєш
коли сварю.
Своєю поведінкою
мене вбиваєш,
але всерівно
я Тебе люблю.
Коли я дорікаю
то не хочу
зробити з Тебе винну,
зрозумій.
Я просто-напросто
переживаю,
щоб Ти була в порядку,
Ангел мій.
Не ображайся
я Тебе прошу.
Просто мені на Тебе
не начхати.
Мені не байдуже
як Твоє життя,
я знаю, Тобі є
що розказати.
Я дякую Тобі
за те, що Ти
все ж є у мене
й цього не відібрати.
Тільки прошу
коли потрібна
допомога,
Ти не вагайся
і не соромсь звертатись.
Дякую!!
