Так дивно,коли тебе немає поруч.Все наче чуже і нецікаве мені зовсім.Все те,що робили разом,я зовсім не можу зробити власноруч.
Так дивно,що саме зараз ти не обіймаеш мене за плечі,не посміхаешся з мене відкрито.Адже я така незграбна і дитячо-справжня.
Здається,саме так ти казав мені.
Так дивно,що дні без тебе такі сірі і монотонні.Адже саме ти,робив їх яскравими і казковими.
Я ніколи б й не подумала,що ти для мене станеш саме таким...
Саме таким рідним,незамінним і близьким ...