Без слуху і без сили,
Без засобів зв’язку.
Вони нам залишили
Олію думки в’язку...
Без жалю і без причини,
Без зобов’язань, стосунків.
Стираю серця частини
І сотні чужих цілунків...
Без болю і без сну,
Без нервів, перевтоми.
Забуду про весну
І викину обіймів тонни...
Без слів і без жаги,
Без принципів, мети.
Мені таки досить снаги
Встати й без себе піти...
Без слів і без надії,
Без почуттів, без кисню.
Уже не потрібні мрії,
Бо щастя в долонях стисну...
Так глибоко І так гарно! Вірш віднайщла в чиємусь обраному, але дуже вразив! А кохання все ж таки є, але його дуже важко
пронести через усе життя.
Нея Легна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
якщо воно справжнє, то навіть і не вдумуєшся в те, що це саме кохання... воно або є або нема, а через усе життя пронести можливо, навіть якщо воно невзаємне...
дякую, мені дуже приємно, що когось може зачепити те, що пишу...
тоді раджу боротись за неї.. само воно не розрішиться.. знаю це важко.. але що вдіяти .. щиро радий за тебе.. це почуття варте великого .. я б віддав за нього багато .. борись і ти його вибореш..все буде добре..
Нея Легна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
та ми знайомі вже 2 роки, але за весь цей час говорили тільки рази 3 - 4, тому він навіть не зрозуміє, чого це якась там дівчинка(тим більше його конкурентка) йому в коханні зізнається а дівчинка біля нього просто голову втрачає...