Завершуючи цю сонату,
Вже не оплакую утрату...
А насолоджуюсь зимовим чудом,..
А там як буде так і буде!
Та іноді я тихо згадую тебе.
Можливо скоро це все пройде..
Таємно в себе запитаю,
Про те,що майже точно знаю...
Завершуючим акордом тебе я привітаю,
Сталося так, як ти хотів, - тебе я
майже і не знаю!..
(Сначала прочитать - потом слушать=)) )
20.01.2012
