(для людей з обмеженими фізичними можливостями)
Давно давно дивилася в вікно
За склом без змін усе старе нічого
І не подібні там події на кіно
Будинки сад дерева і дорога
Дерева сад в вікні і тільки дощ
Сюжети вимальовує в екрані
Володар тих кінематичних площ
В твоєму відобразився зітханні
Тому запрошуєш в своє вікно
Надати світу твому руху й сили
Неначе вибілене полотно
Яким разом ми сльози осушили
І телевізор враз змінив екран
Зявилось сонце і зявились люди
І ти здається вже позбулась ран
Й повірила, що довго все це буде
Змінити світ й програму у вікні
Як бачиш, в власних силах режисера
Лише скажи дощу і хмарам «ні»
Сюжет – реальність, не придумана химера
І знов запрошуєш в своє вікно
Вже не актори ми за склом, а творча група
Бо разом творимо нове кіно
Старий сюжет - на смітникову купу!
